Сьогоднішня зустріч в “Клубі …” була присвячена англійській опереті.
Оперета в Англії з’явилась дещо пізніше ніж у Франції та Австрії, та була пов’язана з творчістю Гілберта та Саллівана. Саме цим двом талановитим людям ми і завдячуємо тим, що на світ народилася англійська музична комедія.
Сатиричний талант Вільяма Гілберта у поєднанні з витонченістю музики Артура Саллівана породили популярні в англомовних країнах оперети.
Оперети Гілберта і Саллівана різноманітні за характером, незважаючи на сюжетні ситуації і стереотипність комічних прийомів, що часто повторюються, деякі з них містять елементи пародії та сатири: «Бокс і Кокс» має риси політичної карикатури, «Пейшенс» висміює декадентський естетизм; окремі номери є музичною карикатурою або пародією. Гілберт як лібретист створив ряд яскравих типових образів людей з народу: солдати, матроси, слуги, поліцейські та ін. Для оперет Саллівана характерні задушевна мелодійність, майстерність, що виявляється особливо в ансамблях, посилення ролі оркестрового супроводу, часто — театралізована ексцентріада. Все це робить англійську оперету несхожою на всі інші.
Оперети Гілберта і Саллівана різноманітні за характером, незважаючи на сюжетні ситуації і стереотипність комічних прийомів, що часто повторюються, деякі з них містять елементи пародії та сатири: «Бокс і Кокс» має риси політичної карикатури, «Пейшенс» висміює декадентський естетизм; окремі номери є музичною карикатурою або пародією. Гілберт як лібретист створив ряд яскравих типових образів людей з народу: солдати, матроси, слуги, поліцейські та ін. Для оперет Саллівана характерні задушевна мелодійність, майстерність, що виявляється особливо в ансамблях, посилення ролі оркестрового супроводу, часто — театралізована ексцентріада. Все це робить англійську оперету несхожою на всі інші.
За Гільбертом і Салліваном пішли Едвард Джорман (1862-1936) з його “Веселою Англією” (1902) і Сідні Джонс (1861-1946), автор “Гейші” (1896).