Сьогодні 15 березня на зустрічі в “Клубі шанувальників класичної музики” говорили про Едіт Піаф.

Едіт Піаф – легендарна французька співачка та актриса, яка стала знаменитою завдяки своїм хітам. Вона прожила лише 47 років, але залишила великий слід в історії світової музики. Вона співала те, що відчувала, і все життя присвятила цьому.

Еді́т Піа́ф справжнє ім’я Едіт-Джованна Ґасьйон вважається найкращою співачкою Франції та однією найвідоміших естрадних співачок світу.

Музика Едіт Піаф часто була автобіографічною, у жанрі реалістична пісня та сентиментальна любовна пісня про кохання, втрату та смуток. Її найвідомішими піснями є «La Vie en rose» (1946), “Non, je ne regrette rien” (1960), «Hymne à l’amour» (1949), «Milord» (1959), «La Foule» (1957), «L’Accordéoniste» (1940), та «Padam, padam…» (1951).

Її слава припала під час німецької окупації Франції, у 1945 вийшла її найвідоміша пісня «La Vie en rose” (Життя у рожевому). У 1940-х роках, вона стала найвідомішою музичною виконавицею Франції та проводила тури по Європі, США та Південній Америці. Її популярність дозволила їй з’явитись на американському телебаченні у телепрограмі Шоу Еда Саллівана.

Вона продовжувала свою кар’єру, співаючи в концертній залі Олімпія у Парижі, до самої смерті у 1963 році у 47-річному віці. Її остання пісня, «L’Homme de Berlin» (Чоловік Берліну), була записана разом з її чоловіком у квітні 1963 року. Після смерті співачки було створено чимало документальних фільмів про її життя. Її творча діяльність, її пісні дали поштовх до розвитку французької культури.