Шосткинська публічна бібліотека

“Медова земля” – абсолютно чудова стрічка македонських режисерів Любомира Стефанова та Тамари Котевської.
У безлюдному македонському селі 50-річна Хатідже спроквола сходить на пагорб до бджолиних гнізд на скелях. Вона наспівує бджолам таємничу співанку й обережно торкається стільників без маски і рукавичок. Удома жінка дбає про саморобні вулики і прикуту до ліжка матір, а ще час від часу їздить до столиці продавати свій крам. Одного дня поруч оселяється кочова родина, і до мирного царства Хатідже вторгаються шуми моторів, семеро галасливих дітей і 150 корів. Невдовзі патріарх прибулої родини Гуссейн приймає низку рішень, які можуть назавжди зруйнувати звичне життя Хатідже.
Саме її ми обрали для обговорення у кіноклубі Docudays UA.
Тема екології, тема взаємодії природи і людини, тема міжлюдських відносин, дуже яскраво представлена у фільмі. Дивовижна робота режисера і оператора.
“Після нас, хоч трава не рости” так можна буквально описати ті руйнування, які в погоні за грошима наніс Хусейн і природі і Хатідже, яка зустріла їхню сім’ю, як рідну. Н прикладі однієї стрічки ми побачили як по різному можна відноситися до природи і один до одного.
Фільм дивишся на одному диханні, і є про що поговорити і про що подумати після перегляду. #docuclub #docu_показ
Поширити

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top