Балет (франц. ballet, від італ. balletto, від позднелат. ballo – танцюю) – вид сценічного мистецтва; спектакль, зміст якого втілюється у музично-хореографічних образах. На основі загального драматургічного плану (сценарію) балет поєднує музику, хореографію (танець і пантоміма) та образотворче мистецтво (декорація, костюми, освітлення та ін.)

Про витончене мистецтво балету, говорили сьогодні під час зустрічі в “Клубі …”

Основоположником класичного балету був Людовік XIV. Саме він відокремив від блискучих балів балет в окрему форму вистави, і сам дебютував у «Балеті Кассандри» у 1651 році,  тринадцятирічним юнаком. Через кілька років з’явився новий спектакль – «Королівський балет ночі», в якому він сяяв у ролі Вранішнього сонця. Звідси й пішло його прізвисько – Король-сонце. Його таланту та затребуваності можуть позаздрити сучасні танцівники: по 5-6 ролей у кожній виставі. Більше того, виступав він не лише перед улесливими придворними, а й у справжніх театрах перед багатотисячною публікою. У 1661 році в Парижі за його указом відкрилася Королівська академія танцю, але все ж таки більше значення тоді надавали костюмам і музиці. Жан Жорж Новер, балетмейстер із Франції, став реформатором, надавши жанру вже звичні нам хореографічні контури. Варто зазначити, що до 1681 року у балеті брали участь лише чоловіки. Першою балериною стала мадмуазель Ла Фонтен, легендарна танцівниця.

Сучасний балет не забуває про класичну вікову школу і одночасно бореться зі стандартами. Вистави стають все сміливішими та епатажнішими, а мода на оригінальне прочитання традиційних постановок не проходить.