-Н.: Не сиди під шаром пилу,

Вийди з хати, обтрусись.

Там, за вікнами квартири

Райдуга, неначе міст.

Листя вітерець колише.

Сонце, небо голубе…

Не сиди, виходь скоріше,

Все чекає лиш тебе.

Це мої слова і в них вся я.

– Який досвід Ви вважаєте найбільш цінним у своєму житті?

– Н.: Для людей з фізичними вадами кожен день є випробуванням. Кожен день – це кроки, порівняні зі сходженням на найвищу гору України, Говерлу. Досвід — це те, коли ти щодня намагаєшся жити повноцінним життям і в тебе це виходить.

– Маєте щось таке, що робите заради задоволення?

– Н.: Мій дім прикрашають кімнатні квіти. Відчуваю їх на дотик, знаю їхню форму, текстуру, яка може бути ніжною й не дуже.

Мій настрій покращується щойно беру до рук нитки, вмощуюсь зручно… і починаю плести вузли макраме. Корисне та приємне хобі, дуже захоплює і відволікає. Раджу всім, хто цінує ручну роботу та унікальні вироби.

А ще люблю апельсини. До речі, у деяких країнах апельсини вважаються символом удачі, процвітання та щастя. Китайці апельсин вважають фруктом, що приносить щастя. А я просто люблю їх смакувати.

Що ще? Читаю аудіокниги. Зручно і можна поєднати з іншими справами. Добре, що є така можливість для людей з вадами зору. Сучасні гаджети зі спеціальними додатками — то для мене орієнтація в просторі, перепустка до інформації та знань, планування маршрутів.

За допомогою телефону також можна потрапити до мене в гості, бо дзвінок на вхідних дверях не працює.

Люблю виражати свої думки у віршованій формі. Пишу для себе, для власного задоволення. Ось, приміром не так давно…

Скажіть мені сьогодні про погоду,

А двір наш зранку снігом замело.

В крамницю привезли цукерки гарні,

На сонечку птахів веселих спів.

Я подзвоню сьогодні до друкарні

Хай намалюють нам

Веселих слів…

Ось так. Продовження, ймовірно, буде.

– Чи маєте по життю правила, які намагаєтеся дотримуватися щодня?

– Н.: «Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох», — є таке прислів’я в нашій мові. Тому я завжди кажу правду «в лоб».

– У розклад дня Ви щодня додаєте спілкування по телефону. Ви готові обговорювати життєві теми, важливі питання і просто підтримати дружню бесіду. Що дає вам спілкування по телефону? Які зміни у житті відбуваються завдяки такому спілкуванню?

– Н.: Я активна учасниця проєкту «Почути світ, щоб бачити життя». Можна так сказати, що з мене все «закрутилося» і обертається до цього часу. Одного разу замовила почитати книгу, якої не було в онлайн-форматі. Так і почалося… Бібліотекарі в режимі конференції читають нам щодня книжки, журнали, газети. Багато спілкуємося, і теми завжди різні: від домашнім турбот до усвідомлення питань глобального масштабу.

– «Все в нашому житті приходить у свій час. Тільки треба навчитися чекати!»,— сказав одного разу Оноре де Бальзак. Чи згодні з таким висловом?

– Н.: Треба не тільки чекати, а ще й «ворушити лапками».

– Маєте поруч з собою людей, вчинки яких або життєвий приклад, додає вам мудрості, впевненості, сміливості?

– Н.: Прикладом вважаю Михайла Ломоносова. Він не лише видатний вчений, а й надзвичайно сильна особистість. Його життя — це історія про те, як людина з простих селян змогла досягти неймовірних висот завдяки своїй наполегливості, сміливості та таланту.

– Коли життя Вам підкидає лимони, як Ви з них робите лимонад?

– Н.: Позитив, як хвиля, може накрити з головою. Все залежить від нас самих. Коли ми робимо щось хороше для інших, добрі справи повертаються до нас бумерангом. Тож коли шукаєте гарний настрій, треба спочатку зателефонувати другу або подрузі, постаратися підняти йому або їй настрій і все… хвиля позитиву ваша.

– Наташа не боїться висловлювати свою думку. Говорить те, що думає, без зайвих прикрас. Чесність — цінна її якість, її сила та незалежність. І якщо плануєте мати її за подругу, готуйтесь до чесних та відвертих відносин.

Спілкувалися:

Анжеліка Пенкина,

Тетяна Плющ

Читали:

Валентина Макуха,

Анжеліка Пенкина